ЗАВОДИТЬ

Завести в тупик.

Завести (загнати) у безвихідь; загнати у тісний (у глухий) кут.

Завести спор, заспорить.

Зайти в суперечку; засперечатися (заспоритися).

Заводить, завести знакомство, дружбу с кем.

Заводити, завести знайомство (знайомість, лок. знакомство), приятельство з ким; зазнайомлюватися, зазнайомитися з ким; заприятелювати (затоваришувати, заприязнитися) з ким; подружитися (здружити[ся]) з ким.

Заводить, завести новые порядки.

Заводити, завести новий лад (нові порядки).

Заводить, завести разговор.

Здіймати (знімати), зняти розмову (річ); заводити, завести мову (річ); [роз]починати, [роз]почати розмову.

Заводить, завести ссору с кем.

Заводити, завести (зчиняти, зчинити) сварку з ким; заводитися, завестися з ким; сваритися з ким; у сварку вдаватися, вдатися з ким; (іноді образн.) куру піднімати, підняти.

Заводить мотор.

Заводити мотор[а].

Заводить часы.

Накручувати годинник[а].