ЗАБИВАТЬ

Забивать, забить голову кому (разг.).

Забивати, забити (захаращувати, захарастити) голову кому; задурювати, задурити кого; дурити, задурити голову кому.

Забивать кого (в работе) (перен. разг.).

Перевершувати (заломлювати, заломляти) кого (в роботі).

Забить в барабан[ы].

Забарабанити (затарабанити); (дрібно) задріботіти.

Забить в колодки.

Забити в диби (в дибиці, у скрипиш); (лок.) здибати. || Забили в скрипицю Та й повезли до прийому. Шевченко. Ноги здибають, руки сплутають i везуть до прийому. Руданський.

Забить до полусмерти кого.

Мало дух не вибили з кого; тільки-но живого пустити.

Забить нож, топор.

Затупити ніж, сокиру.

Забить себе в голову что (разг.).

Забрати собі в голову що.

Забить тревогу.

Ударити на сполох (на ґвалт).