ВЗДОХ

До последнего вздоха.

До останнього подиху; до [самої] смерті (до скону, до загину). || Як запряжуть небожа змалку, то аж до скону не розігнеться. Козланюк.

Испустить последний вздох (книжн.).

Востаннє [на світ] зітхнути; віддати останній подих (останнє зітхання); зіхнути; визіхнути останнього духа; спустити дух[а]; пуститися духу; сконати (дійти); (образн.) увірвався душі волосочок.

При каждом вздохе.

За кожним подихом. || Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом. Кримський.