ВРАСПЛОХ

Застать, застигнуть врасплох кого.

[Зненацька, несподівано] застукати (заскочити) кого; захопити когось розполохом. || Біда заскочила їх, як дощова хмара. Коцюбинський.

Напасть врасплох на кого (устар.).

Напасти зненацька (несподівано) на кого; (іноді) збігти (спобігти) кого. || Тепер ляхи збіжать нас п'яних. П. Куліш.