ВИДАТЬ

Видать орла по полёту.

Знати (видно) пана по халявах. Пр. Видно (пізнати) сову по льоту. Пр. Пізнати ворону по пір'ю. Пр. По пір'ю пізнаєш птаха. Пр. Видно сокола по льоту, а сову з погляду. Пр. Орлиний клекіт здалека (з-під хмари) чути. Пр. Чорт би дятла знав, коли б не довгий ніс. Пр. Пізнати вовка хоч у баранячій шкурі. Пр. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Пр. Не завиє так пес, як вовк. Пр. Осла пізнаєш по вухах, ведмедя — по кігтях, а дурня по балачках. Пр. По роботі пізнати майстра. Пр.

Глаза б мои не видали (разг.).

I на очі б не бачити; радий би й [повік] не бачити; радніший би не бачити.

Конца не видать.

Кінця-краю (кінця, краю) не видно (не видко).

Не видать кого, что-либо как своих ушей (разг. фам.).

Ніколи (поки віку, поки живий) не [по]бачити кого, чого; не бачити кого, чого як своїх вух (як своєї потилиці); побачиш, побачить кого, що як своє вухо (як свою потилицю).

[Ни] зги не видать.

Нічого (нічогісінько) не видно; [а]ні на крок не видно; (образн.) темно, хоч в око стрель; темно, як у льоху (як у погребі). || Хоч очі повиколюй, — нічого не видно. Пр.

От земли не видать.

Такий малий, що ледве від землі відріс (що й не видно); такий малий, накрив би його решетом; такий малий, що його б і в кишеню сховав (що можна й у кишеню сховати).

От роду не видал.

Зроду (ніколи) не бачив; відколи живу, не бачив.

По всему видать.

Знати (видно, видко) по всьому (з усього).