ВЕРИТЬ

Будем верить!

Вірмо!

Верить в долг.

Давати набір (наборг, боргом, на віру); вірити, навіряти.

Верить, поверить кому, чему.

Вірити, повірити кому, чому; діймати, дійняти (йняти, пойняти) віри кому, чому; давати, дати віри (віру) кому, чому; мати віру до кого, до чого.

Не верть себе, своим глазам, своим ушам.

Не вірити (не йняти віри) собі, своїм очам, своїм вухам; на свої очі, на свої вуха не ввіряти.

Не верь жене в подворье, а коню в дороге (устар.).

Не вір жінці дома, а кобилі в дорозі. Пр. Жінці і кобилі ніколи не вір. Пр. Ладна жінка, а бистрий кінь — то смерть. Пр. Не вір кобилі в дорозі, бо серед болота скине. Пр.

Не верь началу, а верь концу.

Кожній справі кінця гляди. Пр. Що на кінці буде, то найважніше. Пр.

Не верь ушам, а верь глазам.

Не вір чуткам, а вір очам. Пр. Хто чув, той ще не бачив. Пр. Не вір губі, положи на зуби. Пр.

Не верю ни на грош.

Не вірю [а]ні на мачину, [а]ні на мак-зерно, ні на волосину.

Не всякому слуху верь.

Не всяка чутка — правда. Пр. Люди чого не набрешуть. Пр. Люди накажуть, що й на вербі груші ростуть. Пр. Не все те правда, що на весіллі плещуть. Пр. Не все те переймай, що за водою пливе. Пр.

Слепо верить.

Сліпо вірити; (жарт.) вірити, як турчин у місяць.