ВАЛИТЬ

Вали кулём, потом разберём.

Хоч кисло, хоч прісно — усе вали вмісто. Пр.

Валить вину на кого.

Звертати (звалювати, скидати) на кого. || Не звертай на людей, коли сам нашкодив. Сл. Гр

Валить всё в одну кучу.

Скидати (вернути) все на одну (в одну) купу.

Валять через пень колоду (разг.).

Робити аби робилося; робити абияк (сяк-так); робити як через пень колоду тягти; робити як не своїми.

Валиться в ноги кому (разг.).

Падати (упадати, валитися) в ноги (під ноги) кому; (емоц.) опукою в ноги кому впасти; падати навколішки (навколінці, до колін); уклякати перед ким; (про багатьох) попадати в ноги кому; поприпадати до ніг кому; повклякати перед ким. || Вона (дівчина) не падала в ноги, не благала милостей, а навпаки, дивилась з-під тонких брів докірливо і гнівно. Панч.

Валом валить.

Як плав (плавом) пливти (плисти); хмарою (як хмара) сунути (ринути, йти); лавою йти (сунути); товпом товпитися. || Як плав пливе люд по шляху. Головко. Суне з міста народ лава лавою. То йде в Київ Богдан, вкритий славою. Чернявський.

Всё валится из рук.

Усе з рук падає; ніщо рук не держиться в кого.

На бедного Макара все шишки валятся.

На похиле дерево й кози скачуть (плигають). Пр. На убогого всюди капає. Пр. Бідному усюд біда. Пр. Бідному все вітер в очі. Пр. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Пр. Нещасному Макару нема талану. Пр. Де лихо пристане, там і трава в'яне.

Он валится с ног.

Він падає з ніг; він аж падає з утоми (від утоми).

Снег валит хлопьями.

Лапатий сніг іде (падає); сніг ліпачить.