ПОВИНОВЕНИЕ

Быть в повиновении у кого.

Коритися (підкорятися, підлягати) кому; (іноді) бути послушним кому; бути у послуху в кого.

Выходить, выйти из повиновения чьего.

Виходити, вийти з покори (з послуху) чийого; переставати, перестати коритися (підкорятися) кому.

Держать в повиновении кого.

У покорі (у послуху) тримати кого.

Повиновение законам.

Додержування (додержання) законів; послух перед законами; підлягання законам.