ПОПЕЧЕНИЕ

Быть, находиться на попечении чьём.

Під чиєю опікою (на чиєму піклуванні) бути; (розм. образн.) на чиїй голові (на чиїх руках) бути.

Взять на своё попечение кого.

Узяти на своє піклування (під свою опіку, на свій клопіт) кого; (розм. образн.) узяти на свої руки (на свою голову) кого.

Иметь попечение о ком, о чём.

Піклуватися ким, чим, за (про) кого, за (про) що; дбати за (про) кого, за (про) що; опікуватися ким, чим.

Оставлять, оставить без попечения кого, что.

Без опіки (без догляду) лишати, лишити (кидати, покинути) кого, що; занедбувати, занедбати кого, що.

Отдать на попечение кого, что кому.

Приручити (припоручити) кому кого, шо.