ПОКОНЧИТЬ

Покончили с севом, с сенокосом.

Упоралися з сівбою, з косовицею; відбули сівбу, косовицю; (розм.) обсіялися, обкосилися.

Покончить с делами.

Усе [діло] поробити; з усіма справами впоратися; (іноді) обробитися.

Покончить с собой (с жизнью); покончить жизнь самоубийством.

[Самому] собі смерть заподіяти; кінець собі зробити; віку собі вкоротити (збавити); накласти руки на себе; покінчити (кінчити життя) самогубством,

Покончить счёты с кем, с чем.

Поквитуватися з ким, з чим; покінчити (порвати) з ким, з чим.