ПЛЕВАТЬ

Не плюй в колодец — пригодится воды напиться.

Не плюй у криницю (у колодязь), бо пригодиться (згодиться) води напитися (напиться). Пр. Не погань (не брудни) криниці, бо схочеш водиці. Пр. Не плюй у криницю, бо ще прийдеш по водицю. Пр.

Не плюй выше носа — глаза заплюёшь.

Хто вгору (догори) плює, тому на лице паде. Пр.

Плевать в потолок (разг. фам.).

Лежати й плюватися; сидіти й мухи бити; сидіти згорнувши руки; байдики (байди, баглаї) бити; байдикувати.

Плевать мне на кого, на что; плевать я хочу на кого, на что (вульг.).

[На]чхати мені (плювати, наплювати) на кого, на що.

Плевать, плюнуть в глаза (в лицо) кому.

Плювати, плюнути у вічі (межи очі) кому.

Плевать, плюнуть (наплевать) в душу кому.

Плювати, плюнути (наплювати) в душу кому.

Плевать (пустяки)! (вульг.).

Начхати!; пусте!; дурниці!: дарма!

Хоть плюй в глаза — и то божья роса!

Хоч ти йому в очі плюй, а він каже: «Дощ іде». Пр. Плюнь йому в очі, а він обітреться та й скаже, що то дощ. Пр.