ОТВЕШИВАТЬ

Отвешивать, отвесить поклон кому.

Низько (низенько) вклонятися, вклонитися (кланятися, поклонитися) кому; віддавати, віддати поклін (уклін) кому; чолом віддавати, віддати кому.

Отвешивать, отвесить пощёчину кому (разг.).

Давати, дати ляпаса (ляша) кому; частувати, почастувати поличником кого. || Та вже для тебе обіцяюсь Енеєві я ляпас дать. Котляревський. Попам'ятаєш ти ще, хто така Рахіра та й кого ти лоличником почастувала. Кобилянська.

Отвешивать, отвесить удар кому (разг.).

Завдавати, завдати удару кому; (зниж.) відважувати, відважити бебеха кому. || За віщо се він мені бебеха відважив межи плечима? Сл. Гр.