КОРЧИТЬ

Корчит казанскую сироту кто (разг.).

Прибіднюється хто; старця співає хто; бідниться хто.

Корчить дитя, старика.

Удавати дитину (дитинитися); удавати старого (старцювати).

Корчить из себя кого, что (перен.).

Удавати (корчити, строїти, ламати) з себе кого, що.

Корчить рожи (гримасы, мины) (разг.).

Кривитися (викривлятися); строїти (робити) гримаси, міни.