КОЛОКОЛ

Бахнул в колокол, не глянувши в святцы.

Ударив у дзвін, як треба в макогін. Пр.

Звонить во все колокола (перен. разг.).

В усі дзвони дзвонити (бити, грати); дзвонити в усі [дзвони]; скрізь (усюди) роздзвонювати (розголошувати); пускати чутку (чутки).

Колокол в церковь людей зовёт, а сам никогда не бывает.

Дзвін до церкви скликає, а сам у ній не буває. Пр.

Колокола лить (устар.).

Вигадувати нісенітниці; химери гнати (ганяти, гонити); байку (байки) пускати; дзвін [великий] лити. || Десь певне дзвін [і]ллють, та байку пустили. Пр.