ИЗВОЛИТЬ

Вы изволите шутить.

Ви, з дозволу вашого, жартуєте; ви [здорові] жартуєте; ви, прошу вас, жартуєте.

Где это ты изволил, вы изволили ходить? (ирон.).

Де це твоя, ваша милість ходила?; де це ти зволив, ви зволили ходити?; де це ти ходив, ви ходили?

Изволите [ли] видеть.

[Чи] ви бачите (бачили); бачите, бачили, бачте.

Изволь!; извольте!

Будь ласка (будь ласкав, будь ласкава)!; будьте!; добре! (гаразд!); коли хоч[е]те, хай буде так; будь ласка (будь ласкав, будь ласкава), візьми!; будь ласка (будьте ласкаві), візьміть!; візьми!; візьміть!; на!; нате!

Изволь, извольте выйти!

Вийди!; вийдіть!; прошу, вийдіть!; будь ласка (будь ласкав, будь ласкава), вийди!; будь ласка, вийдіть!; (фам.) врошу на виступці!

Извольте исполнить (строгий, но вежливый приказ).

Мусите це виконати.

Извольте кушать.

Призволяйтеся [коли ласка].

Извольте получить.

Будь ласка, візьміть; ось маете, прошу; прошу, візьміть.

Извольте, я готов это сделать.

Добре (гаразд), я так зроблю.

Как сами изволите знать.

Як самі здорові знаете.

Не извольте беспокоиться.

Будь ласка (прошу) [вас], не турбуйтеся.

Чего изволите?

Що (чого) вам треба?; що ваша ласка [бажає]?; чого бажаєте, прошу?; чого ви, з дозволу вашого, хочете?; (часом) чого зволите?

Чего изволите (как ирон. характ. человека).

І вашим і нашим; гнеться, як та лоза [за вітром]; куди вітер, туди і він.

Чего изволите дать, поблагодарим.

Що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо.