ИЗВЕСТНОСТЬ

Дело это получило громкую известность.

Справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу).

Получить, приобрести известность.

Стати відомим; набути (здобути) відомості; слави зажити (придбати, залучити); убитись у славу; у мову ввійти; визначитися.

Пользоваться известностью.

Бути відомим; мати славу; (іноді) тішитися славою.

Пользующийся громкой известностью.

Широковідомий (широкославний, славнозвісний; іноді голосний).

Приводить, привести в известность (офиц.).

З'ясовувати, з'ясувати (вияснити, виясняти).

Ставить, поставить в известность кого о чем (офиц.).

Доводити, довести до відома кому про що; повідомляти, повідомити (сповіщати, сповістити) кого про (за) що.