ИЗНЕМОЖЕНИЕ

В изнеможении упал.

Знемігшися (знесилившися) упав; знеможений (знесилений) упав; у знемозі (у знесиллі) впав.

Прийти в изнеможение.

(Геть) знемогтися (знесилитися, виснажитися).

Работать до изнеможения.

Працювати до знемоги (до упаду).