ИЗДЫХАНИЕ

Быть при последнем издыхании.

Доходити (конати, умирати); розлучатися з життям; (образн.) душа на волосочку в кого.

До последнего издыхания (книжн.).

До останнього подиху; до самої смерті; до загину (до скону). || Він перший за свою любов Тяжкі дістав кайдани. Але до скону їй (Україні) служив Без зради, без оману. Українка.

При последнем издыхании (книжн.).

Доходячи (конаючи); доходить (конає, умирає); розлучається з життям; (образн.) коли вже душа була на волосочку.