ИСПОВЕДОВАТЬ

Исповедовать, исповедать другу свои мысли.

Повіряти, повірити (звіряти, звірити) другові (приятелеві) свої думки; звірятися, звіритися другові (приятелеві) з своїми думками.

Исповедовать, исповедать кого (перен. разг. шутл.).

Сповідати, висповідати кого; брати, узяти на сповідь кого.

Исповедовать, исповедать кому что.

Сповідати, висповідати кому, перед ким що. || Молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевченко.