ИСПОЛНЕНИЕ

В исполнение не приводить.

Виконувати не треба.

Во исполнение чего.

Виконуючи що; щоб виконати що; на виконання чого.

К исполнению.

До (на) виконання.

Не подлежит исполнению что.

Не треба (не належить) виконувати чого.

Об исполнении доложить.

Виконавши (про виконання), повідомте.

Побуждать к исполнению.

(ласкою, нагородою) Заохочувати до виконання; (загрозою, карою) спонукати до виконання.

Подлежит исполнению что.

Треба (належить) виконати що.

Приводить, привести в исполнение своё намерение, замысел.

Доводити, довести до діла (здійснювати, здійснити, справджувати, справдити) свій намір, задум.

Приводящий в исполнение.

Виконувач.

Принудить к исполнению.

Змусити, щоб виконав.