НАДОБНОСТЬ

Без надобности.

Без потреби (іноді безпотрібно); без діла. || Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс... Сл. Гр.

В случае надобности.

У потребі; коли (якщо, як) буде (буває, бувала) потреба; коли що; у разі потреби.

В этом нет [никакой] надобности.

У цьому (на це) нема[є] [ніякої, жодної] потреби; це [зовсім] непотрібне.

Для своей, иной надобности.

На (про) свою потребу, на (про) іншу потребу.

Есть ли в этом надобность?

Чи є на це (до цього, у цьому) потреба?

Иметь надобность в чём.

Мати потребу на що (у чому); потребувати чого.

Крайняя, неотложная надобность в чём.

[До]конечна (пильна, велика) потреба на що (у чому, чого); доконечність чого. || Важливість і доконечність задуманої роботи. Н.-Левицький.

Мне нет в этом надобности.

Я цього не потребую; мені цього не треба; мені це без потреби; (розм.) мені це без діла.

По встретившейся надобности.

Зважаючи на (таку) потребу; тому (через те), що трапилася (виникла) потреба.

По мере надобности.

У міру потреби; як до потреби; як треба буде.

По миновании надобности.

Коли (як) мине (минула) потреба.

Смотря по надобности.

Коли треба; як треба; скільки треба; як до потреби.

Явилась надобность.

Виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.