МИГ

В один миг (мигом).

Миттю (умить, рідше умент); в одну мить (рідше в один мент); у три миги; як оком [з]мигнути; (іноді) як «га» сказати.

В тот же миг.

Тієї ж (тої самої) миті.

На миг, ни на миг.

І на мить, ні на мить.