МАХ

Давать, дать маху (разг.).

Давати, дати маху (хиби, зниж. хука); хибити, схибити (милити, змилити на чому); (іноді) огулитися (осковзнутися); (образн.) шпака вбити.

Пришло махом, ушло прахом.

Прийшло махом, пішло прахом. Пр. Легко прийде, прахом піде. Пр.

С маху (разг.).

З маху; притьмом; ураз.

Со всего маху, с полного маха.

З усього маху; з усієї сили (щосили, скільки сили).

С одного (единого) маху, одним (единым) махом (разг.).

З одного маху; за один мах; за одним махом (замахом); одним махом. || До району кіньми, а там пішки, пароплавом, руками й ногами, віриш, одним махом обернувся! М. Куліш.