ДУМАТЬ

Думать думу (думушку).

Думати (гадати) думу (думку); думу (думку) гадати (думати); думати-гадати.

Думать о ком.

Думати про (за) кого; зносити мислі до кого. || Я до тебе не говорю, тільки мислі зношу. Н. п.

Заставлять, заставить думать (беспокоиться) кого.

Завдавати, завдати думку (думок) кому. || Грім, і блискавка, і дощ завдали домашнім про мене думки. Барвінок.

И думать нечего.

І думати нема чого (нічого); і думати не треба.

И не думает; и думать забыл об этом.

І гадки (і думки, і в гадці, і в думці) не має про це; і гадки; і думки не має про це; ані гадки про це; думки-гадки не має про це; і гадки, і думки не було про це.

И не думай об этом.

І в голову цього не клади (не покладай); і в головах цього не покладай.

Как ты думаешь?

Як ти гадаєш?; яка твоя думка (гадка)?

Много думать о себе (разг.).

Багато про себе думати; високо думати про себе; високої думки про себе бути; високо нестися; заноситися.

Недолго думая (разг.).

Недовго думавши (думаючи); не міркуючи багато; недовго надумуючись.

Не подумавши, ничего не начинай.

Перш[е] [по]думай, а потім (а тоді) роби. Пр.

Нечего и думать.

Нема чого (нічого) й думати (й гадати); шкода й гадки.

Он ни о чём не думает.

Він ні про що (ні за що) не дбає; він і гадки не має про (за) що; він і думки, і гадки (і гадки-гадоньки) не має про (за) що. || Як була я молодою, І гадки не мала, По садочку походжала, квітчалась, пишалась. Шевченко.

Он так думает.

Він так гадає (думає, міркує); така в нього думка (гадка); він такої думки (гадки).

Усиленно думает кто (разг.).

Мислі зносять (заносять) кого; переганяє думки хто. || За думою дума роєм вилітає. Шевченко.

Я думаю!

Гадаю; (у певному значенні) ще б (отож) пак!; звичайно (звісно)!

Я об этом совсем не думаю.

Я про це (за це) зовсім не думаю; мав би я ще й про це думати; мав би я ще й цим клопотатися (сушити) собі голову; (іноді) дуже мені теє в голові!