ДОВЛЕТЬ

Довлеет дневи злоба его (еванг.).

Доволі дневі (на кожен день) його клопоту; (арх.) довліє дневі злоба його.

Довлеть себе (книжн. устар.).

Не залежати ні від кого, ні від чого; бути самодостатнім; мати самодостатнє значення; (арх.) довліти собі.