БЫВАТЬ

Бывать часто у кого, где.

Бувати часто в кого, де; учащати до кого, куди; (образн.) протоптати стежку до кого. || Маріка, кажуть, — його мати, — До Фавна стала учащати. Котляревський.

Войне не бывать!

Війни не буде!

Всяко бывает.

Всяк[о] (усяке, усяково, усякого) буває (трапляється); усячина буває. || Буває всяк — Обуха батогом не перебити... Глібов.

Этому не бывать!

Цього не буде!; так не буде! || Значить, отак зневажають тебе, отак знущаються з тебе, а ти ще й проси!... Ні, думаю, не буде цього. Тесленко.