БРАК

Вступать, вступить в брак, сочетаться браком с кем.

Брати, взяти шлюб з ким; ставати, стати до шлюбу з ким; братися, побратися, взятися з ким; дружитися, одружитися з ким; стати дружиною (чоловіком, жінкою) кому; паруватися, попаруватися з ким; [по]шлюбитися, зашлюбитися з ким; (образн. давн.) на рушнику стати з ким. || От як ми брали шлюб — хлопці ігрища зробили... Панч. Котрий мені тройзілля дістане, той зі мною до шлюбу стане. Н.п. Не мені старому з нею паруватись. Барвінок. Ой хто мені царзілля дістане, той зі мною на рушнику стане. Метлинський.

Жить без официального брака.

Жити (сидіти) на віру, жити без шлюбу. || А проте, — річ майже неймовірна, — з року на рік має отець Сойка в своїй парафії три-чотири пари молодят, що жили «на віру», без шлюбу... Тудор.

Расторгнуть брак.

Розірвати (розв'язати) шлюб; покинути. || Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерті. Квітка.

Сочетаться браком.

Дружити, одружити (шлюбити, пошлюбити); в закон уводити, увести.