БОЛЬШЕ

Больше всего.

Найбільш[е]; найдужче; [по]над усе; більш[е] за все (від усього); найкраще (найліпше). || Найдужче він любив, як і Катря, співати. Романівська. Більш за все на світі любив він сонце. Довженко.

Больше кого, чего.

(як прикм.) Більший за кого, за що (від кого, від чого, ніж хто, ніж що); (як присл.) більш[е] за кого, за що (від кого, від чого, ніж хто, ніж що). || Страх більший від переполоху. Номис. Вони знали більше, ніж інші. Скляренко.

Больше слушай, меньше говори.

Більше слухай, менше говори. Пр. Слухай багато, а мало говори. Пр.

Больше часу, неделя, месяца...

Понад годину, тиждень, місяць...; більш[е] як годину, тиждень, місяць.

В два, три, четыре... раза больше.

Вдвоє, втроє, вчетверо... більше.

Всё больше и больше.

(як прикм.) Дедалі (щодалі, щораз, чимраз) більший; все більший і більший; (як присл.) дедалі (щораз, чим­раз) більш[е] (дужче); що далі — все дужч[е]; все більше й (та) більше. || А дощ дедалі більший. З нар. уст. Ото росте земля, а то, що у роті, й собі виростає, та що далі — все дужче: вже й губу розпирає. Легенда.

Гораздо, много больше.

(як прикм.) Багато (далеко, куди, геть) більший; (як присл.) багато (далеко, куди, геть) більше. || Вона геть більше за мене знала. Кониський.

Делаться, сделаться, становиться, стать больше.

Більшати, побільшати (підбільшати). || Виростають у тебе щодня крила, більшають, ширшають. П. Куліш.

Как можно больше.

Якнайбільше (якомога більше, щонайбільше).

Немного больше.

(як прикм.) Трохи (небагато, не набагато) більший; (як присл.) трохи (небагато, не набагато) більше.