БЛАГОСКЛОННОСТЬ

Оказать, проявлять, проявить благосклонность к кому.

Виявляти, виявити прихильність (приязнь) до кого; прихилятися, прихилитися до кого. || Княгиня хутко до нього прихилилась. Стороженко.

Пользоваться благосклонностью чьей.

Мати прихильність (ласку) чию (від кого); тішитися чиєю прихильністю (ласкою).

Потерять благосклонность чью.

Втратити прихильність (ласку) чию (в кого); відпасти чиєї прихильності (ласки). || Я боюся, козаченьку, I сама я плачу, — Я в своєї матусеньки, Певне, ласку втрачу. Н. п.

Снискать, приобрести чью благосклонность (добиться благосклонности, заслужить благосклонность).

Запобігти (недокон. запобігати) ласки (милості) чиєї (в кого); здобути (недокон. здобувати) ласку чию (в кого); добутися (добуватися) ласки чиєї (в кого); добутися (добуватися) до ласки кому; підійти (підходити) під чию ласку; дістати (діставати) ласки в кого; заслужитися (заслужуватися) на чию ласку (на ласку в кого); заслужити (заслужувати) чию ласку (ласку в кого); (згруб.) доскочити ласки чиєї (в кого). || Так що ж тобі якийсь один чужинець? Невже він ласку заслужив у тебе!.. Українка.