БЕСЧИСЛЕННЫЙ

Бесчисленное множество.

Безліч (безлік, без ліку, без числа, без ліку-міри); незліченно; сила (велика сила, страшна сила, незліченна сила, сила-силенна, сила-силюща, силеча); тьма (тьма-тьмуща, тьма-темрява, (зрідка) тьми-тем); мла; гибель (до гибелі); до напасті; до смутку; (образн.) хмара (як хмар, хмара хмарою); як зір[ок] на небі; як цвіту весняного (по весні); як маку; як трави; як листя; як мурави (мурашні, мурашви); як сарани; як черви; як (що) піску; як сміття; [чортів] тиск; хоч греблю (гать) гати; аж кишить. || Добра у нього всякого без числа було... Муратов. У майстерні працювало сила народу... Сенченко. Татар приспіло небагато, але від того шарварку здавалося, що їх там незліченна сила... Ільченко. Народу щоб було, як мли. Яновський. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу. Коцюбинський. У дворах, по вулицях, коло церкви як мурави народу. Мирний. У нього... грошей, як сміття. Муратов. Тепер дівчат, хоч гать гати. Котляревський.