ЖАР

Бросает в жар и холод кого.

Поймає (понімає) кого вогнем і морозом (холодом); палить і морозить кого.

Бросать, бросить в жар кого (безл.).

Брати, узяти (понімати, пойняти) жаром (палом, вогнем) кого; обсипати, обсипати (усипати, усипати) жаром (вогнем) кого; кидати, кинути (укидати, укинути) в жар кого.

Быть, лежать в жару.

Горіти; лежати у гарячці (на гарячку, в жару).

В жару битвы, работы.

У розпалі бою, праці (роботи); у гарячий час бою, роботи; під гарячий бій; під гарячу роботу.

В жару спора.

У розпалі (у палу) суперечки (спірки).

В самый жар.

У (під) саму спеку (пекоту, жару, жароту); у самий пал.

Жар свалил.

Жара (жарота, спека, спекота) спала.

Задать жару (разг.).

Завдати гарту (бобу, чосу); дати затірки (перцю з маком).

Как жар, гореть.

Горіти, як жар; жаріти (жахтіти). || Купа жару, то аж жахтить, червоніє. Барвінок.

Поддать жару кому (разг.).

Піддати (додати) духу (охоти) кому; підохотити (заохотити) кого; піддати жару (вогню) кому.

С жаром говорить, делать что.

З запалом (запально, палко) говорити (казати), робити що.

Чужими руками жар загребать (перен. разг.).

Чужими руками жар загрібати (вигрібати, вигортати, брати); чужими пирогами батька поминати. Пр.