ЗЛО

Делать, сделать зло кому.

Лихо коїти, скоїти (чинити, учинити, робити, зробити) кому; (образн. тільки недокон.) лихо кувати кому.

Зло берёт, взяло, разбирает кого (разг.).

Зло бере, узяло кого; злість (лють) бере, узяла, розбирає кого; (іноді лок.) зазлісно стає, стало (робиться, зробилося) кому.

Избежать зла.

Утекти (уникнути) лиха (біди); оминути лихо (біду).

Из двух зол выбирать меньшее.

Котре лихо менше, те й вибирають; як не одне лихо [насідає] — вибирають менше.

Как на зло.

Як на те; як на ту пеню (як на ту причину).

Корень зла.

Корінь зла (лиха).

Кто не испытал зла, не умеет ценить добра.

Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Пр.

На зло.

На зло (на злість); на прикрість (на капость); на пеню; (іноді) на збитки. || І на злість ворогам засіяла вона... Самійленко.

Постигло зло кого.

Спіткало (спобігло, зуспіло) лихо кого; побила лиха година кого; спала (упало) лихо на кого.

Причинять, причинить зло кому.

Заподіювати, заподіяти (чинити, учиняти) зло (лихо, зле, лихе) кому; завдавати, завдати (коїти, накоїти) лиха (безголов'я) кому.

Со зла.

Зо зла; спересердя; з серця.

Сорвать зло на ком.

Зігнати серце (оскому) на кому. || Хотілось би зігнати оскому На коронованих главах... Шевченко.

Уйти от зла.

Утекти (відійти) від лиха (від біди, від злої спокуси, від лихої спокуси).

Употреблять во зло что.

Уживати на зле (на зло, на лихо) чого (що); зловживати чим (що). || Він зловживав їх боязкість і полохливість для своїх жартів. Н.-Левицький.