ВЕТЕР

Благоприятный ветер.

Погожий (погодній, ходовий, попутний) вітер. || Уже він напнув вітрило, і попутний вітер жене баркас далі. Шиян.

Бросать слова на ветер, говорить слова на ветер.

Кидати (пускати) слова на вітер; говорити на вітер; говорити пусто-дурно (пусто та дурно); (уроч.) на вітер метати глагол (глаголи).

Ветер восточный.

Східний (сходовий) вітер; східняк (сходовець); (образн.) вітер з-під сонця.

Ветер, дующий с горы.

Згірний (горовий, гірський) вітер.

Ветер западный.

Західний вітер; заходень (західник).

Ветер крепчает.

Вітер дужчає (міцнішає, береться, розбирається). || Вітер з годину на годину дужчав... Мирний. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. Сл. Гр.

Ветер свистит в кармане.

У кишені вітер гуляє (свище). Пр. Дюдя свистить у кишені. Пр. Тільки душа, а в кишені ні гроша. Пр. У кишені [аж] гуде. Пр. Спасибі Богу — всього є: хліба ма, а грошей нема. Пр. У його грошей, як у жаби пір'я. Пр.

Ветер северный.

Північний вітер; (на Дніпрі та ін.) верховий (горішній, горовий) вітер; верховик (горішняк).

Ветер сильный.

[Вітер] буйний; вітер навальний (дужий, (лок.)шпуйний); борвій (буревій, буровій); (емоц.) вітрюга (вітрюган, вітрище); (образн.) вітер аж реве (аж гуде). || Бором реве борвій! Лукаш, перекл. з Гете.

Ветер южный.

Південний вітер; (на Дніпрі та ін.) низовий вітер; низовик (низовець, нижняк, (лок.)низовка).

Веяние, порывы ветра.

Вітровіння.

Во время ветра.

Під вітер; у вітер; під час вітру.

Выбрасывать деньги на ветер (разг.).

Сипати грішми [як половою] (сипати гроші, як полову); розкидати (тринькати, розтринькувати) гроші; сіяти (пускати) гроші на вітер.

Держать нос по ветру.

Тримати (держати) носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме); чути (дивитися), [з]відки вітер віє.

Идти куда ветер дует.

Іти (хилитися, гнутися), куди вітер віє (дме). || Мар'яна: То ти, виходить, хилишся — куди віє вітер? Тобілевич.

Ищи, догоняй ветра в поле.

Шукай, доганяй вітра (вітру) в полі: лови вітра в полі.

Лёгкий ветерок (зефир).

Легкий (легенький) віт[е]рець; (поет.) легіт.

Мчится как ветер.

Мчить (жене, летить, лине) як вітер (вітром, як на вітрі); мчить (жене, летить, лине) навзаводи з вітром; курить; (образн.) [як] вітер йому у ногах.

Палящий ветер.

Палючий вітер; (лок.) шмалій.

По ветру.

За вітром. || Ох, ох, — змерзла сину... А тут ще й у грудях кленить, голову палить... Якби не за вітром, так хоч лягай... Тесленко. Дивна пісня грізно наростала, буйно розкидалася на лани, летіла за вітром до степових економій. Гордієнко.

Подбитый ветром (разг. шутл.).

(про людину і про одяг) Вітром підбитий (підшитий). || Правда, на козакові шапка-бирка, зверху дірка, Травою пошита, Вітром підбита, Куди віє, туди й провіває, Козака молодого прохолоджає. Дума.

Поднимается, поднялся ветер.

Схоплюється, схопився (знімається, знявся, зривається, зірвався, рушає, рушив[ся] вітер.

Посеешь ветер — пожнёшь бурю.

Посієш вітер — пожнеш бурю. Пр. Хто сіє вітер, [той] збере (збирає) бурю. Пр. Сієш вітер, вітром жати будеш. Пр. Хто вітрові служить, тому димом платять. Пр.

Сквозной ветер, сквозняк.

Скрізний вітер, протяг.

Собака лает, ветер носит.

Собака бреше, а вітер несе (носить). Пр.Собака гавка, а мажі йдуть. Пр. Пси виють, а місяць світить. Пр.

Стоять на ветру.

Стояти на вітрі (під вітром).

Тёплый ветер.

Теплий вітер, тепляк. || Тепляк повіяв з-під Дніпра, Пропахши цвітом яблуневим... Юренко.

У него в голове ветер (разг.).

У голові йому (у нього) вітер [свище]; у голові йому (у нього) горобці цвірінькають; у голові в нього як у пустій клуні (стодолі).