ВЕРХУШКА

Верхушка (вершина) горы.

Верх (верховина, вершина, верхів'я) [гори]; шпиль [гори]; (діал.) грунь; щолоп[ок] [гори]; (збірн.) верхогір'я. || Тінь в долинах... Верхогір'я Наче золоте... Кримський.

Верхушка (вершина) дерева.

Верх (вершина, верховина, верхів'я) [дерева]; (збірн.) верховіття.

Крутая верхушка горы.

Крута верхівка гори, іще щовб (щовба) [гори]. || Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Сл. Гр.