ОКО

Беречь (хранить) как зеницу ока (торж.).

Берегти (пильнувати, шанувати) як зіницю ока (в оці); берегти (пильнувати, шанувати) як (мов...) ока (свого); берегти (пильнувати) як (мов...) свою душу.

Видит око, да зуб неймёт.

Хоч бачить око, та зуб не йме. Пр. Бачать очі, та ба! Пр. їв би паляниці, та зубів нема. Пр. Носом чую, та руками не вловлю (не впіймаю). Пр. Є сало, та не можна дістати — високо висить. Лр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр. Коло рота минеться, та в рот не попаде. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. Мордується, як собака з воловою кісткою: і не перегризе, і язиком мозку не дістане. Пр. Очі б їли, та губа не може. Пр.

В мгновение ока (разг.).

Миттю (умить); як оком змигнути; (лок.) на млі ока; (іноді розм.) як «га» сказати. || Та я тобі те коритце Скреплю на млі ока. Франко.

Недреманное око.

Недремне (недрімане, невсипуще, пильне) око.

Око за око, зуб за зуб.

За око око, зуб за зуб; око за око, зуб за зуб. || За око — око, зуб — за зуб, як у Старому Заповіті... Доленго.