КРАЙ

Быть на краю могилы, гроба (перен.).

Бути одною ногою в труні; стояти над гробом (над ямою); на далекій (на великій) путі бути; на вмерті бути; час не довгий чий; до гробу (до ями, до могили) недалеко кому; не довго вже гуляти по світі кому; (образн.) не довго вже ряст топтати кому; (образн. ірон.) три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто; (істор.) сидіти на санях.

В чужих краях.

На чужині; у чужих краях (сторонах).

До краёв, с краями, вровень с краями.

Ущерть (украй); по [самі] вінця.

Из края в край; от края [и] до края.

Від краю до краю; з кінця в кінець.

Конца-краю (края) нет чему; ни конца ни краю (края) нет чему.

Нема кінця-краю чому; без кінця й краю що.

Моя хата с краю, ничего не знаю.

Моя хата скраю — нічого не знаю. Пр. Про мене — нехай вовк траву їсть [у мене]. Пр. Наше діло півняче: проспівав, а там хоч не розвидняйся. Пр. Моє діло мірошницьке: підкрутив та й сів (запусти та й мовчи). Пр. Моє діло теляче: наївся та й у хлів. Пр. I я не я, і хата не моя. Пр.

На край света, земли (разг.).

На край світу.

На краю света, земли.

На краю світа; край світа.

Непочатый край чего.

Непочатий край чого; сила-силенна чого.

Он был на краю гибели.

Він мало не загинув.

Познакомиться с чужими краями.

Чужих країв побачити; світа побачити.

По чужим краям.

По чужих краях (по світах).

Течь, литься через край.

Литися через вінця.

Хватать, хватить через край (разг.).

Перебирати, перебрати міри (міру); (жарт. образн.) передавати куті меду.

Хлебнуть через край.

Хильнути через міру; добре хильнути (перехилити); перебрати [через край]; добре закинути в голову.

Через край (перен.).

Через вінця.

Чужие края.

Чужина; чужа сторона (чужа країна, чужий край).