ИЗЛИВАТЬ

Изливать, излить в словах.

Виливати, вилити словами (мовою).

Изливать, излить своё горе, свои чувства перед кем.

Виливати, вилити своє горе; свої почуття кому, перед ким.

Изливать, излить слезами горе своё.

Виплакувати, виплакати своє горе (лихо); сплакувати, сплакати (переплакувати, переплакати) своє лихо (горе). || А може, ще добро побачу? А може, лихо переплачу? Води Дніпрової нап'юсь, На тебе, друже, подивлюсь. Шевченко.

Излить душу.

Вилити [свою] душу кому; висловитися щиро (до краю) перед ким; (іноді) висповідатися перед ким.

Он изливал на него свои милости.

Він обдаровував його своєю ласкою; він виявляв йому свою ласку.