ИМЕТЬ

И в мыслях не иметь.

І думки (і гадки) не мати; і в голові (і в головах) не покладати; і на думці не мати.

Имел несчастье поверить ему.

На своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов'я) повірив йому.

Иметь большое значение.

Мати велику вагу (велику силу, велике значення); багато (велико) важити.

Иметь в виду кого, что.

Мати на увазі (на думці, на мислі, на оці, наприміті, застар. вочу) кого, що; важити на кого, на що; уважити на кого, на що; оглядатися на кого, на що.

Иметь вес.

Мати вагу; важити.

Иметь внды на кого, что.

Важити (бити, цілити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що; (образн.) накидати оком на кого, на що.

Иметь влияние на кого, на что.

Мати вплив на кого, на що; мати силу (вагу) над ким, над чим.

Иметь в (своём) распоряжении что.

Мати в [своєму] розпорядженні що; мати до [свого] розпорядження що; розпоряджати чим.

Иметь в себе что.

Мати (містити) в собі що.

Иметь голову.

Мати голову [на в'язах].

Иметь действие (юр.).

Мати силу (чинність).

Иметь дело с кем.

Мати діло з ким; мати зв'язки (стосунки) з ким; (іноді негат.) накладати з ким.

Иметь жалость к кому.

Мати жаль (жалощі) до кого; жаліти (жалувати) кого.

Иметь злобу на кого.

Мати злість (злобу, серце, лють, завзяття) на кого, до кого, проти кого.

Иметь зуб на кого.

Мати зуб на (проти) кого; (іноді) мати храп на кого.

Иметь мало чего.

Мати мало (обмаль, не гурт) чого; бути бідним на що.

Иметь место.

Бувати; траплятися (трапитися, відбуватися, відбутися, діятися, статися); (зрідка у діловій мові, канц.) мати місце.

Иметь много чего.

Мати багато (багацько) чого; бути багатим на що.

Иметь намерение.

Мати намір (замір); мати на думці; думку мати.

Иметь на попечении кого, иметь попечение о ком, о чём.

Піклуватися ким, чим, за (про) кого, за (про) що; мати на своїй опіці; (розм.) на своїх плечах кого.

Иметь нужду в чём.

Мати потребу чого, в чому, на що; потребувати чого.

Иметь общение с кем.

Мати єднання з ким; єднатися (спілкуватися, водитися, знатися, товаришувати) з ким; (негат.) накладати з ким.

Иметь основание.

Мати підставу; мати рацію.

Иметь отношение к чему.

Стосуватися до чого; мати відношення (притоку) до чого.

Иметь перевес над кем, над чем.

Мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим.

Иметь под рукой что.

Мати під рукою (при руці) що; мати напохваті що.

Иметь познания в чём.

Знатися (розумітися) на чому.

Иметь сердце на кого.

Гніватися (сердитися) на кого; пересердя мати на кого; мати серце на (проти) кого.

Иметь случай.

Мати нагоду (оказію).

Иметь снисхождение к кому.

Бути поблажливим до кого; потурати кому.

Иметь хождение (о деньгах).

Бути в обігу; (розм.) ходити.

Иметь целью что.

Мати за мету що; мати на меті що.

Имеют место отдельные недостатки.

Є (маємо) окремі (поодинокі) хиби.

Не имей сто рублей, а имей сто друзей.

Грошей мало — не біда, як є друзів череда. Пр. Нема грошей — то й дарма, аби добрий кум або кума. Пр. Хоч грошей не гурт, зате приятелі всюди — й там і тут. Пр. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі. Пр. Не май і сто рублів, як одного друга. Пр. Не так ті сто рублів, як сто друзів. Пр.

Не иметь ничего общего с кем, с чем.

Не мати нічого спільного з ким, з чим.

Не иметь спроса (о товаре).

Не мати попиту; не збуватися; не йти; не бути ходовим.

Не хочу иметь с ним дела.

Не хочу мати з ним діла; нічого не хочу мати з ним.

Я имею к вам просьбу.

Я маю до вас прохання; я маю просити вас.

Я имею недостаток в деньгах.

Мені не стає (не вистачає, бракує) грошей.