ГОЛЫЙ

Голая истина, правда.

Щира (чиста, нестеменна, гола, сама) істина, правда.

Голенький ох, а за голеньким Бог.

Якби не ох, то б давно здох. Пр. За сиротою сам Бог з калитою. Пр.

Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол.

Голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр.

Гол, как сокол, а остёр, как бритва.

Хоч голий, та гострий. Пр. Голий, як бич, а гострий, як меч. Пр. Голе, як миша, а гостре, як бритва. Пр. Голий, як бубон, а гострий, як бритва. Пр.

Голой рукой не тронь (нар.).

Голіруч (голою рукою) не руш (не займай, не чіпай); май осторогу; будь обережний (бережкий) з чим; сторожко ходи коло чого; (образн.) берега тримайся (держись).

Голому разбой не страшен.

Мокрий дощу не боїться (не лякається). Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу, а голий розбою не бояться. Пр.

Голые слова, факты.

Самісінькі (самі тільки) слова, факти; голі слова, факти.

Голыми руками брать, взять что (перен.).

Голіруч; з голими (порожніми) руками; без зброї.

На голом, что на святом: нечего взять.

З голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр. На голому, як на святому, нічого не зищеш. Пр. У голого нема що молоти. Пр.

С миру по нитке — голому рубаха.

З миру по нитці — голому сорочка. Пр. З хати по нитці — сироті свитина. Пр. З миру по латці — голому свитка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр.

Совершенно голый.

Зовсім голий; [голий-]голісінький; гольцем-голий.