НЕБО

Быть (жить, находиться) между небом и землёй.

Бути (жити) між небом і землею (у повітрі).

Витать между небом и землёй.

Між небом і землею витати (літати); витати (літати) у хмарах.

Вопиять к небу (книжн. устар.).

Волати (кричати) до неба (до небес).

Все мы под небом ходим.

Усі ми під небом ходимо; всі ми ряст топчемо.

До небес возносить, превозносить кого.

Підносити до небес (до неба, під саме небо, аж під небо, [аж] над зорі) кого; вихваляти над сонце і місяць кого.

Достигающий неба, возносящийся до неба.

Небосяжний.

Звёзды с неба хватать.

Зорі з неба хапати (збирати); місяця з неба хапати; (ірон.) Усі розуми поїсти. Пр.

Как (как будто, точно...) с неба упал (свалился).

Як (наче, ніби) з неба упав (спав); як (наче, ніби) з неба упавши.

Как небо от земли; небо и земля; земля и небо.

Як небо від землі; як від землі до неба (до зір небесних); небо і земля; земля і небо.

На седьмом небе быть (чувствовать себя).

Бути (почувати себе) на сьомому небі; бути (почувати себе) щасливим аж до неба.

Небеса разверзлись.

Безодні небесні розкрилися (розступилися).

Небо заволакивают (застилают, облегают) тучи; небо заволакивается (покрывается) тучами.

Небо затягає (повиває, обгортає) хмарами; небо замощує [хмарами]; небо хмариться (захмарюється); на небі хмариться; (безособ.) хмарить; хмариться.

Небо с овчинку (в овчинку) показалось кому (разг.).

[Аж] небо за макове зернятко здалося кому.

Небу жарко будет, станет (разг.).

Аж небо зажевріє (загориться).

Под открытым небом.

Просто неба; під голим небом (іноді голотич, на голотечі); надворі; (поет.) під ясними зорями.

Попал пальцем в небо.

Попав пальцем у небо [стромляй далі]. Пр. Лучив у корову, а попав у ворону. Пр. Попав, як сліпий на стежку. Пр.

Призывать небо в свидетели; клясться небом (устар.).

Небом свідчитися; присягати[ся] (заприсягати[ся], клястися) небом.

Против неба на земле.

Просто неба на землі.

Упасть (сойти) с неба на землю.

Упасти (спасти, зійти) з неба на землю.