ЛЕТ

На лету отдать приказание.

Мимохідь (поспіхом) дати наказ[а].

На лету (с лёту) хватать, ловить... что (разг.).

На льоту хапати, ловити... що; хутко сприймати (засвоювати) що.

Стрелять (бить) в лёт.

Стріляти (бити) на льоту (іноді у льоті); стріляти (бити) летючого птаха (летючу птицю).