російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
БРАТЬ

БРАТЬ

Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится.

Бере, так поклони б'є, а візьме, так ніс дере. Пр. Як гроші позичав, щодня двору не минав, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр. Кланялись тобі, позичаючи, накланяєшся й ти, поки збереш. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали й покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; позичив, так і чорт не брат. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як взяли, то чорт тебе бери. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дають. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Як їдять та п'ють, дак і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай, шолудяй. Пр.

Беру Бога в свидетели.

Богом свідчуся. || Свідчусь Богом — я того не хотіла! Українка.

Берут нарасхват что-либо.

Беруть нарозхват (назахват) що; хапають що; беруть, мало не б'ються.

Брать в ежовые рукавицы.

Брати в лабети (в шори, в тісні руки); загнуздувати.

Брать в жены кого (устар.).

Дружитися (женитися) з ким; брати за себе кого; (давн.) дружити собі. || Уже певно візьме її за себе. Квітка.

Брать взятки.

Брати (хапати) хабарі (хапанки); хабарювати; драти (дерти). || Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Свидницький.

Брать, взять быка за рога.

Брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги; ловити, піймати вовка за вуха.

Брать, взять верх над кем, чем.

Брати, взяти гору (перевагу, перемогу, верх) над ким, чим; перемагати, перемогти кого, що; переважувати, переважити кого, що; запановувати, запанувати над ким, чим; переборювати, перебороти кого, що; (тільки докон.) подужати (повершити, заломити) кого, що; (тільки недокон.) горувати над ким, чим. || Утома була така сильна, що брала верх над усім. Коцюбинський. Жінка верх над ним узяла... Гордієнко.

Брать, взять взаймы.

Позичати, позичатися, позичити; брати, взяти набір (у борг; на борг, боргом, на віру, на повір); брати, взяти в позику (позикою); боргувати, поборгувати. || Як нема — піди позич в сусідів. Тичина.

Брать, взять в оборот кого.

Брати, взяти в роботу кого.

Брать, взять в основу что.

Засновувати, заснувати на чому; брати, взяти за основу що; ставити, поставити (класти, покласти) в основу чого.

Брать, взять в плен.

Брати, взяти (займати, зайняти) в полон (в бран, у неволю); полонити, заполонити; брати, взяти в ясир; ясирити. || Чи її убито, чи в полон зайнято. Чубинський. Орда... ясирить, полонить. П. Куліш.

Брать, взять в свидетели.

Брати, взяти за свідка.

Брать, взять в счёт работы.

Брати, взяти (позичати, позичити) на відробіток. || Ти б позичив у кого-небудь на відробіток. Сл. Гр.

Брать, взять в счёт сомнительных будущих благ.

(образн.) Брати, взяти на зелений овес (на вовчу шкуру).

Брать, взять голыми руками кого, что.

Брати, взяти голіруч (голими руками) кого, що. || Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибіру... Коцюбинський.

Брать, взять за горло кого.

Брати, взяти за горло (за петельки) кого; сікатися, присікатися з ножем до горла кому; сікатися, присікатися Ґвалтом (притьмом) до кого; напосідатися на кого; приставати, пристати з короткими гужами до кого; (тільки недокон.) добиватися чого в одну душу в кого; притьмом вимагати чого в кого.

Брать, взять за душу, за сердце (песня, музыка).

Брати, взяти (хапати, вхопити, торкати, торкнути) за душу, за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого. || Багато чув і я невчених співаків, Що пісня в них було жаріє і іскриться, За серце беручи. Рильський.

Брать, взять на душу.

Брати, взяти на себе (на свою душу).

Брать, взять на мушку, на прицел.

Брати, взяти на мушку, на приціл; приділятися, прицілитися (націлятися, націлитися, налучатися, налучитися, намірятися, наміритися) на (в) кого.

Брать, взять на попечение кого.

Брати, взяти на піклування (під своє опікування) кого; брати, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт).

Брать, взять на поруки кого.

Брати, взяти на поруки кого; поручитися, поручатися за кого; у поруки ставити, стати за кого. || Хто ручиться, той мучиться. Пр.

Брать, взять направо, налево.

Брати, взяти праворуч, ліворуч (в праву, в ліву руку); брати, взяти направо, наліво; (розм.) цабе, соб[і]. || Я кидаю стріли праворуч, ліворуч. Українка.

Брать, взять напрокат.

Брати, взяти напрокат; випозичати; випозичити що; брати, взяти в (на) тимчасове користування.

Брать, взять на себя обязанности, вину и т. п.

Переймати, перейняти (перебирати, перебрати, брати, взяти) на себе обов'язки, провину і т. ін.

Брать, взять на себя смелость (книжн.).

Брати, взяти на себе сміливість, осмілюватися, осмілитися (насмілюватися, насмілитися); важитися (зважуватися), зважитися; наважуватися, наважитися (відважуватися, відважитися); (тільки докон.) насміти (посміти).

Брать, взять перевес над кем.

Брати, взяти перевагу (гору, верх) над ким; переважити, переважувати, переважати кого; перемагати, перемогти кого; перевищувати, перевищити (перевершити, перевершати) кого; здобувати, здобути перевагу (перемогу, верх) над ким.

Брать, взять под арест.

Брати, взяти під арешт (до арешту); брати, взяти за (під) сторожу; [заарештувати, [за]арештовувати; ув'язнювати, ув'язнити.

Брать, взять своё.

[Д]осягати, [д]осягти свого, доходити, дійти свого.

Брать, взять себя в руки.

Брати, взяти себе в руки; опануватися, опанувати себе; перемагати, перемогти себе.

Брать, взять слово обратно (назад).

Зрікатися, зректися слова; відрікатися, відректися.

Брать, взять сторону кого.

Ставати, стати на чий бік (на чиєму боці, на боці кого); прихилятися, прихилитися до кого; ставати, стати за кого, заступитися, заступатися за  кого.

Брать пример с кого.

Брати приклад (зразок) з кого; так само робити, як і хто.

Брать [своё] начало (книжн.).

Брати [свій] початок (почин, зачин); починатися (зачинатися); виходити (походити) з чого.

В рот не берёт чего.

Душа не навертається до чого (їсти, пити що); в душу не лізе що.

Всем берёт.

Хоч куди; всім зачаровує (принаджує).

Где хочешь бери.

Де хочеш бери; (образн.) хоч із коліна вилупи; хоч із пальця (п'яти) виколупай (виколупни, вилупи); хоч із-за нігтя ви­олупни; хоч із душі вийми. || Хоч виколупай з пальця, а дай! Коцюбинський. Ти мені хоч із душі вийми (борг), а віддай. З нар. уст.

Годы берут своё; старость берёт своё.

Літа беруть своє; старість бере своє; напосідають (докон. напосіли) літа; які літа, такий розум. Пр.

Гребень не берёт.

Гребінець не [в]чеше (не бере).

Досада берёт кого.

Досада бере (забирає, пориває) кого; досадно стає кому.

Его берёт сомнение.

Сумнів (непевність, вагання, зневір'я) бере його; він не певний цього.

Не берёт (об инструменте, орудии и т. д.).

Не бере (не береться); не йме (не йметься). || Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Сл. Гр. Мокрого поліна огонь не йметься. Пр.

Ничего в руки не брал.

Нічого (нічогісінько) не робив; і за холодну воду (і до холодної води) не брався.

Отчаяние берёт.

Відчай (розпач, розпука) бере (огортає). || Іншим часом слухаєш, та аж розпач візьме. Нічого не второпаєш. Пчілка. Густа та темна хмара розпуки огорнула сестру-жалібницю. Сл. Ум.

Ружьё берёт ниже цели.

Рушниця бере нижче від цілі; рушниця низить.

Рыба берёт!

Риба береться (йметься)! || Вчора й торку не було, а сьогодні, диви, як береться (риба). З нар. уст.

Сон его берёт.

Сон бере його; він на сон знемагає; знемагає його сон. || Сова враз знемагає на сон, а далі — пуць на землю — та й лежить. Легенда.

Страх, злость, смех и т. д. берёт кого.

[О]страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють), сміх і т. ін. бере кого; [о]страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють) огортає (понімає, пориває) кого. || Тільки ж є в нім щось кумедне. Чудернацьке і дитяче. Через те, хоч і жахнешся, Заразом бере і сміх. Кримський.


© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей